Кожна справа має свою стрижневу спрямованість, згідно з якою всі КТС класифікують на організаційні, суспільні, пізнавальні, трудові, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі. Кожну колективну творчу справу очолює рада, чисельність якої залежить від масштабів і характеру роботи. Вони є формою організації колективної творчої діяльності, а також основним виховним засобом. Колективні творчі справи (КТС), ігри, колективні організаційні справи зарекомендували себе ефективними способами організації життя колективу. Хочемо ми того чи ні, ми вчителі нового століття, повинні працювати так, щоб навчання стало радістю і задоволенням для кожної дитини, щоб шкільне життя, в якому беруть участь здобувачі освіти і вчителі, досягло мікроклімат в колективі гармонії. Встановлення правил, яких дотримуються учасники заняття.
- Кількість та якісний аналіз отриманих за анкетою даних дасть можливість створити психологічний портрет соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі.
- Він потенційно вважається могутнім стимулом, фактором підтримки і натхнення.
- Дозволяється цитування матеріалів без отримання попередньої згоди ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «ФАКТИ.
- Важливо, щоб ніхто не боявся невдач, панували доброзичлива атмосфера, загальний порив.
Основні Аспекти Позитивної Атмосфери Та Середовища На Робочому Місці
Таке середовище стимулює розвиток позитивних якостей працівників, наприклад, ініціативності, творчості та самомотивації, що безпосередньо впливає на їхню продуктивність та результативність. Опитувальник «Аналіз та оцінка соціально-психологічного клімату в колективі» — дає можливість виявити рівень сприятливості соціально-психологічного клімату в колективі, а також з´ясувати «бачення» членами колективу «реальних» та «ідеальних» показників клімату. Закономірно, що ентузіазм,ініціативність, старанність, натхненність, продуктивність працівників значноюмірою залежить від змісту, справедливості, об’єктивності матеріального іморального стимулювання.
Заступник Директора Школи З Нвр
Одним із перших розкрив зміст психологічного клімату В.М. Психологічний клімат, на його думку – це емоційне забарвлення психологічних зв’язків членів колективу, що виникає на основі їх симпатії, збігів характерів, інтересів, схильностей. Він вважав, що клімат стосунків між людьми в організації складається з трьох складових. Психологічний клімат – це стиль, емоційне забарвлення спілкування і взаємодії людей, яке впливає на їхню спільну діяльність; це відносно стійкий емоційний настрій людей в колективі.
У Запоріжжі Тривають Ремонти В Шкільних Укриттях
Наетапі піку учасники групи характеризуються інтелектуальною, емоційною,вольовою, професійною спорідненістю та сумісністю. Дляетапу занепаду групи характерна висока плинність кадрів, конфліктність,небажання працівників брати на себе відповідальність, низький рівень командноїєдності, істотне погіршення результативності групи. Ліквідація передбачаєнеможливість та безперспективність існування групи і наявному форматі.
Варто зауважити, що кожна група проходитьвласні етапи життєвого розвитку, які передбачають її створення, зростання, пікдіяльності, занепад та ліквідацію. Ці етапи аналогічні етапам розвиткупідприємства, проте вони далеко не завжди синхронізовані із життєвим цикломрозвитку підприємства, оскільки створення групи може здійснюватись на усіхетапах розвитку підприємства, крім ліквідації. Тобто конкретні нові підрозділина підприємстві можуть створюватись на етапі створення підприємства, у процесіактивної фази його розвитку та розширення, при виведенні підприємства ізкризового стану, в умовах інтеграційних процесів. Ліквідація певних підрозділівможе реалізовуватись і під час активного розвитку підприємства, піку йогодіяльності, а також стагнації та рецесії. На етапі зростання збільшується рівень спрацьованостіколективу, між учасниками формуються стійкі, стабільні взаємини, рівеньконфліктності істотно зменшується, відбувається побудова рольової структури,формуються неформальні мікрогрупи. На цьому етапі важливо, щою працівникиперетворились в однодумців, у яких є спільне розуміння цілей, спільні цінності,правила, бачення своєї ролі у забезпеченні організаційних трансформацій.
Сприятливий соціально-психологічнийклімат у колективі зумовлює отримання стабільно високої результативності тапродуктивності роботи, що вимірюється конкретними економічними параметрами(виконання планових показників, економія витрат, зростання прибутку,продуктивності праці тощо). Метою статті єобґрунтування, виокремлення та систематизація шляхів покращеннясоціально-психологічного мікроклімату у колективі в процесі реалізаціїполівекторного розвитку підприємств. Психологічний клімат колективу – емоційно-психологічний настрій колективу, в якому на емоційному рівні відображаються особисті й ділові взаємовідносини членів колективу, які визначаються їх ціннісними орієнтаціями, моральними нормами та інтересами. Часто серед основних причин низької успішності учня називають лінощі, небажання вчитися, відсутність інтересу і мотивації до шкільного навчання, захворювання та ін. Важливим чинником навчальних досягнень учнів та формування у них позитивного ставлення до навчання є середовище, у якому вони перебувають. Крім здібностей, рівня інтелекту дитини, навчання, розвиток і успіх учня залежить і від того, у якій психологічній атмосфері відбувається процес здобуття знань.
І немає різниці, в чому полягає кінцевий результат – у грошах або в соціальній активності вашої команди, наші поради будуть корисними всім. Психологічний клімат, на його думку – це емоційне забарвлення психологічних зв’язків членів колективу, що виникає на основі їх симпатій, збігів характерів, інтересів, схильностей. Успіх діяльності забезпечує цілеспрямований колектив однодумців, у якому цінують індивідуальність, творчі здібності, характер, інтереси й уподобання кожної особистості. У колективі повинно максимально реалізуватися творче начало кожного працівника.
При цьому учасникигрупи повинні дотримуватись на рівноцінних засадах встановлених орієнтирів, щозабезпечує стабільність та упорядкованість діяльності групи. Такі правила,норми і цінності повинні формуватись керівником за неформального схвалення більшістюучасників групи. Наприклад, правила можуть стосуватись форми одягу у колективі,особливостей спілкування під час робочого дня, заборони щодо вживання алкоголюта тютюнових виробів на робочих місцях тощо. Цінності групи зазвичай формуютьсяв межах корпоративних цінностей та дещо їх деталізують на локальному рівні.Норми поведінки відповідають загальному інтелектуальному рівню групи,релігійним нормам її учасників, враховують традиції, що склались у певнихрегіонах. Проблеми покращання соціально-психологічногоклімату у колективах розглядають у своїх працях чимало науковціd, зокрема Г.Захарчин [1], Л. Задоволеність педагогів стосунками з учнями набуває зараз великого значення в зв’язку з демократизацією, гуманізацією та соціалізацією освітнього процесу.
А для педагога завжди мало значення, як саме ставляться до нього діти. Постійні взаємини педагога з дітьми – одна з найважливіших умов у роботі, вони є могутнім пульсом до вдосконалення майстерності, творчості. А позитивні стосунки з здобувачами освіти можуть бути компенсуючим фактором, який допомагає педагогу пережити такі негативні обставини, як складні взаємини з колегами та керівником закладу освіти, недостатня оплата, віддаленість закладу освіти від дому. Робоче середовище, яке сприяє позитивному психологічному клімату, розпізнається своєрідною енергетикою та сприймається як місце, де цінуються працівником, його думка та внесок у загальну справу. Взаємодія з колегами та керівниками в такому середовищі характеризується взаємною повагою, довірою та підтримкою.
Особлива увага приділяється громадянам, які потребують допомоги (літні люди та інваліди), утвердженням соціальної, моральної справедливості. Це забезпечує участь дитини у створенні умов, за яких формується її громадянська позиція. Слід підкреслити, що здорова психологічна атмосфера не дається колективу кимось і за щось. Вона виробляється самими членами колективу і залежить від їх зусиль, від їх вихованості, від їх культурного розвитку. Психологічний клімат може формуватися та регулюватися на різних етапах та різних видах діяльності.
Колективу мету, досягнення якої потребує напруженої творчої праці. Друга складова – моральний клімат, який визначається прийнятими моральними цінностями організації. Перша складова – це соціальний клімат, який визначається усвідомленням спільних цілей і завдань організації. Учасники по колу позначають на малюнку три речі, які є головними у цій системі підтримки у колективі.
У першу чергу їхньою характеристикою є рефлексивність (діяння самопізнання, універсальний засіб аналізу свідомості) та афективність (крайній ступінь хвилювань, переживань, що характеризується бурхливим короткочасним збудженням). Загалом, результати проведених досліджень свідчать про те, що позитивний психологічний клімат на робочому місці має прямий вплив на продуктивність працівників. Створення сприятливого середовища та атмосфери сприяє підвищенню ефективності роботи, зниженню рівня стресу та покращенню загального самопочуття працівників. Рекомендації щодо покращення психологічного клімату на робочому місці включають створення комунікативної та відкритої атмосфери, підтримку та визнання досягнень працівників, а також забезпечення безпеки та довіри в колективі.
Одним із напрямків реформування освіти, передбачених законами України “Про освіту” та “Про загальну середню освіту” і національною програмою “Освіта. Україна ХХІ століття” є створення умов для професійної діяльності педагогічних працівників, забезпечення їх високого статусу в суспільстві. Важливим аспектом педагогічної управлінської діяльності слід вважати те, що складовими її елементами є як предмети, так і люди, взаємини між якими мають певні ознаки. В першу чергу їхньою характеристикою є рефлексивність (діяння самопізнання, універсальний засіб аналізу свідомості) та афективність (крайній ступінь хвилювань, переживань, що характеризується бурхливим короткочасним збудженням). Одним із напрямків реформування освіти, передбачених законами України “Про позашкільну освіту”.
Крім того, важливо забезпечити справедливу оплату праці та можливості для професійного зростання. Запровадження цих рекомендацій допоможе створити позитивний психологічний клімат, що сприятиме підвищенню продуктивності та задоволеності працівників. Психологічний клімат на робочому місці визначається взаємодією між працівниками, їхніми відносинами та сприйняттям роботи.